Заява Макрона про можливе відправлення військ до України спричинила розкол у НАТО, – повідомляє The Times

Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон запропонував Заходу не виключати можливість відправлення військ на підтримку України. Така пропозиція викликала не тільки здивування, проте й заперечення від союзників країни по НАТО. Крім того, він завуальовано розкритикував Німеччину за “боягузливу” позицію, що викликало “люту” реакцію Берліна, напругу у франко-німецьких відносинах та підірвала солідарність Альянсу під час війни РФ в Україні, пише The Times.

Автори матеріалу наголошують, що позиція Макрона різко змінилася, адже на початку повномасштабного вторгнення він наполягав на продовженні переговорів. Крім того, тоді він закликав не “принижувати” РФ та пропонував “гарантії” безпеки для країни.

“Це відповідало голлістському уявленню про те, що Франція може стати мостом між Росією і Заходом і повинна відігравати власну, незалежну від Вашингтона роль у відносинах між Сходом і Заходом. Але внутрішня політика вимагала змін. Намагаючись зберегти свій авторитет на батьківщині, пан Макрон вирішив атакувати проросійську позицію свого головного політичного суперника – Національного об’єднання Марін Ле Пен”, – йдеться у статті.

У виданні додають, що нещодавно Макрон також звинуватив Німеччину в безхребетності. Після чого помічник канцлера Олафа Шольца засумнівався щодо зобов’язань країни для Франції.

У The Times зазначають, що такі публічні звинувачення є найнижчою точкою у відносинах між Німеччиною та Францією, які були основою безпеки Європи впродовж 60 років.

“Це партнерство вже було ускладнене поганими особистими відносинами і різним баченням європейської безпеки: Німеччина вважає відносини з Вашингтоном першочерговими, а Франція все ще прагне до лідерства в Європі”, – зауважують у виданні.

Водночас у Москві можуть лише радіти таким конфліктам. Так, на минулому тижні колишній президент РФ Дмитро Медведєв висміяв Макрона, зазначивши, що той є “дріб’язковим і трагічним спадкоємцем” Наполеона, який хоче помститися за поразку французького імператора в Росії в 1812 році.

В матеріалі зауважують, що Шольц має сам нести певну відповідальність за такі інциденти. Попри обіцянки виділити більше коштів на оборону та припинити залежність Німеччини від енергоносіїв РФ, її зобов’язання щодо України стоять на паузі, що показує невизначеність німецьких виборців.

“Війна почала роз’їдати солідарність НАТО, оскільки витрати на підтримку України просочуються у внутрішню політику Європи, втома від війни, яка здається непереможною, породжує цинізм виборців, а життєво необхідна американська допомога застрягла в Конгресі. Британія також опинилася в цих рядах, оскільки в Уайтхоллі роздратовані витоками інформації про присутність військових радників в Україні. Якщо Захід хоче протистояти російській агресії, необхідно припинити показуху в столицях НАТО”, – підсумували автори матеріалу.