Клопотенко розвінчав міф про лосося: що ми насправді купуємо в магазинах

Ви колись замислювалися, що насправді ховається за яскравими вітринами рибних відділів у супермаркетах? Особливо, коли справа стосується улюбленого багатьма лосося? Часто ми купуємо його, навіть не підозрюючи, що за цим делікатесом стоїть ціла індустрія, далека від природних умов. Відомий кулінар Євген Клопотенко розкрив цікаві факти, які змусять вас по-новому поглянути на цю популярну рибу.

Чи давно ви помічали, як стрімко лосось заполонив полиці українських магазинів? Ще якихось 15-20 років тому ця риба вважалася справжньою розкішшю, доступною лише обраним. А зараз – будь ласка, на будь-який смак і гаманець. Що ж змінилося? Невже лосось почав активно мігрувати в наші річки чи українці раптом відкрили для себе північні моря? Насправді відповідь значно прозаїчніша і, можливо, дещо розчарує тих, хто уявляв собі дикого, вільно плаваючого красеня.

“Справжній” лосось і що під ним маскується

Євген Клопотенко, який завжди стоїть на сторожі правди у світі кулінарії, чітко розмежовує поняття “справжній” лосось і те, що ми бачимо у магазинах. За його словами, справжній лосось — це переважно дика риба, яка водиться в холодних водах Атлантики та Тихого океану. Вона живе за своїми природними законами, мігрує, харчується тим, що знаходить у морі, і її м’ясо набуває того самого насиченого помаранчево-червоного кольору завдяки природному пігменту — астаксантину, який надходить з раціону (дрібних ракоподібних, водоростей). Така риба виростає повільно, її м’ясо щільне, а смак — яскраво виражений, морський.

Більшість лосося на прилавках – аквакультурний

А от те, що ми масово купуємо у супермаркетах, за словами Клопотенка, — це переважно аквакультурний лосось, тобто риба, вирощена на спеціальних фермах. Найбільшими постачальниками такої риби є Норвегія та Чилі. Ця риба живе у штучних умовах, в тісних садках, де її годують спеціальними комбікормами. І ось тут криється головна відмінність: у природі лосось ніколи не мав би такого насиченого, майже морквяного кольору, як у риби з ферми.

Таємниця “рожевого” кольору

“Щоб отримати той самий “апетитний” рожевий колір м’яса, який так полюбляють покупці, виробники додають до корму синтетичний астаксантин“, — пояснює Клопотенко. Це фактично барвник, який робить м’ясо лосося яскравим і привабливим. Без нього м’ясо фермерського лосося було б блідо-сірим або світло-рожевим, що, очевидно, не користувалося б попитом. Існують навіть спеціальні колірні шкали (наприклад, шкала SalmoFan), за якими фермери “регулюють” відтінок м’яса, щоб він виглядав максимально привабливо для споживача.

Наслідки тісного утримання

Тісне утримання великої кількості риби на фермах також має свої наслідки. Для запобігання поширенню хвороб та паразитів, таких як морські воші, рибу часто обробляють антибіотиками та іншими хімічними речовинами. Це, безумовно, впливає на якість і безпеку продукту, хоча регулятори намагаються контролювати вміст цих речовин. Крім того, через обмежений рух, м’ясо фермерського лосося часто буває більш жирним і м’яким порівняно з диким.

Чи означає це, що фермерський лосось поганий?

Ні, це не означає, що фермерський лосось автоматично шкідливий чи неякісний. Просто важливо розуміти, що це інший продукт, ніж дика риба. Якщо ви цінуєте натуральність і мінімальне втручання людини, то варто шукати дикого лосося (хоча він і коштуватиме значно дорожче). Якщо ж для вас важлива доступність і ціна, то фермерський лосось залишається цілком прийнятним варіантом для багатьох страв.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Yevhen Klopotenko (@klopotenko)

Клопотенко закликає споживачів бути більш обізнаними та уважними до того, що вони купують. Читайте етикетки, цікавтеся походженням продукту. Можливо, для вас стане приємним відкриттям, що існують і інші види риби, не менш корисні та смачні, які вирощені чи виловлені у більш природних умовах. Зрештою, кожен сам обирає, що ставити на свій стіл, але робити це свідомо – завжди краще.