Зберегти прапор: як 23 серпня стало святом, і чому воно має сакральне значення для кожного українця

Завтра, 23 серпня, Україна відзначає надзвичайно важливе державне свято — День Прапора. Але не менш значущим для вірян є вшанування пам’яті святого мученика Луппа. Цей день, як місток, поєднує нашу світську та духовну спадщину, повідомляє MODISTA.

На календарі 23 серпня 2025 року, субота. Цей день — 1277-й у літописі нашої повномасштабної війни, і до Нового року лишається ще 130 днів. Час, що летить, але кожен день — це новий виклик і нова перемога.

Церковне свято: мученик Лупп — герой віри

За новим церковним календарем 23 серпня ми вшановуємо пам’ять святого мученика Луппа. Його історія — це приклад відданості та безстрашності. Він був вірним помічником і слугою великомученика Димитрія Солунського. Після того, як Димитрія стратили, Лупп ризикуючи власним життям, взяв його одяг та перстень, які були просякнуті кров’ю мученика.

Через ці, на перший погляд, прості речі почали відбуватися справжні дива: хворі зцілювалися, а одержимі звільнялися від бісів. Бачачи силу Божу, яка діяла через ці реліквії, Лупп відчув, що більше не може мовчати. Він почав відкрито проповідувати християнство в Солуні, розповідаючи про великомученика Димитрія і зцілюючи людей.

Його сміливість, звісно ж, не залишилася поза увагою. Римська влада, яка в ті часи жорстоко переслідувала християн, не могла пробачити Луппу таку зухвалість. Його схопили, піддали тортурам, а потім стратили мечем. Так Лупп став мучеником, чиє ім’я увійшло в історію віри.

Що не варто робити цього дня: народні заборони та прикмети

• Не починайте нових справ. Наші пращури вірили, що все розпочате 23 серпня рідко закінчується успіхом. Краще відкласти важливі починання на інший, більш сприятливий день.
• Не працюйте на городі після обіду. Люди казали: “земля засинає”, тому зайві роботи можуть зашкодити майбутньому врожаю.
• Уникайте лінощів. Наші предки вірили, що, якщо байдикувати цілий день, лінощі “прилипнуть” до вас на весь вересень.

Народні прикмети та Гречкосій

Наші предки, спостерігаючи за природою, створили чимало прикмет для цього дня:

• Теплий і ясний день — осінь буде довгою і сухою.
• Якщо вранці сильний туман, чекайте на ясний день.
• Дощить — восени зберете багато грибів.
• Північний вітер — до ранньої та холодної зими.
• Сильна спека — натяк на теплий і сухий вересень.
• Похмура погода від самого ранку — осінні дощі будуть затяжними.

В народі цей день ще називали Гречкосієм. Вважалося, що 23 серпня — це фінальна дата для всіх робіт, пов’язаних з гречкою.

Іменини та талісман дня

Які іменини святкують 23 серпня? Це Єфрем, Іван, Микола, Павло.

Талісманом для людини, народженої цього дня, є циркон. Цей напівдорогоцінний мінерал, що сяє всіма відтінками, з давніх-давен вважався оберегом, який допомагає досягти матеріального достатку та додає своєму власнику внутрішню силу й впевненість.

Цього дня народилися справжні майстри слова:

• 1935 рік — Анатоль Перепадя, видатний перекладач.
• 1950 рік — Григорій Гусейнов, український письменник і видавець.
• 1974 рік — Сергій Жадан, поет, письменник, перекладач, громадський діяч, чиє слово сьогодні набуло особливої ваги.

Видатні події 23 серпня: Календар визначних дат історії

Кожен день у світовій історії відзначений значущими подіями, які формували долю країн та народів. 23 серпня — не виняток. Ця дата несе в собі як радісні, так і трагічні моменти, що мали довготривалі наслідки для України та всього світу. Від політичних угод і технологічних інновацій до національно-визвольних рухів та культурних ініціацій — цей день охоплює широкий спектр подій.

Знакові події в Європі та світі

1866: Венеція стає частиною Королівства Італія

За умовами Празької мирної угоди, що була укладена 23 серпня 1866 року, завершилася Австро-прусська війна. Цей договір визначив нові політичні кордони в Європі. Однією з найважливіших його частин стала передача Венеції (Венеційської області), яка раніше перебувала під контролем Австрійської імперії, до складу новоствореного Королівства Італія. Ця подія була значним кроком на шляху об’єднання Італії (Рісорджименто), що тривало протягом XIX століття. Вона символізувала прагнення італійців до єдиної національної держави.

1904: Винахід автомобільних ланцюгів

У 1904 році Едмунд Г. Лоу винайшов і запатентував перший у світі автомобільний шинний ланцюг, що став проривом у безпеці дорожнього руху. Цей винахід був розроблений для підвищення зчеплення коліс з дорогою в умовах снігу, льоду або бруду. Ланцюги запобігали ковзанню, значно зменшуючи ризик аварій. Це зробило автомобільний транспорт доступнішим та безпечнішим у міжсезоння і взимку, особливо в регіонах із суворими кліматичними умовами.

1939: Підписання пакту Молотова-Ріббентропа

Однією з найпохмуріших дат XX століття є 23 серпня 1939 року. Саме тоді в Москві міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і його радянський колега В’ячеслав Молотов підписали пакт про ненапад, відомий як Пакт Молотова-Ріббентропа. Ця угода, офіційно проголошена як акт мирного співіснування, насправді містила таємний додатковий протокол. Згідно з ним, Радянський Союз і Третій Рейх таємно розділили сфери впливу в Східній Європі, включаючи Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію та Бессарабію. Цей пакт став прологом до початку Другої світової війни і мав катастрофічні наслідки для багатьох народів.

1942: Початок Сталінградської битви

23 серпня 1942 року вважається початком однієї з наймасштабніших і найкривавіших битв у світовій історії — Сталінградської битви. Ця подія ознаменувала ключовий етап Східного фронту Другої світової війни. Бої за місто Сталінград (нині Волгоград) тривали понад п’ять місяців і стали переломним моментом у ході війни. Перемога радянських військ під Сталінградом зупинила просування нацистських сил вглиб території СРСР і дала початок їхньому остаточному розгрому.

Ключові моменти в історії України

1918: Заснування Державного драматичного театру в Києві

23 серпня 1918 року Рада міністрів Української Держави, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським, ухвалила важливе для культурного життя країни рішення — про створення в Києві Державного драматичного театру. Ця подія була кроком до зміцнення української державності та національної ідентичності. Театр став осередком розвитку українського мистецтва, сприяючи популяризації національної драматургії та акторської майстерності.

1919: Наступ армії УНР на Київ

У ході наступальної операції проти більшовиків, яка мала на меті звільнення української столиці, 23 серпня 1919 року армія Української Народної Республіки (УНР) захопила місто Новоград-Волинський. Цей успіх став важливим етапом у боротьбі за незалежність України.

1943: Визволення Харкова

23 серпня 1943 року військам Червоної армії вдалося звільнити Харків від німецької окупації. Це стало результатом Четвертої битви за Харків, що була частиною масштабної Бєлгородсько-Харківської наступальної операції “Полководець Румянцев”. Це була значна подія, що повернула місто під радянський контроль і сприяла подальшому витісненню німецьких військ з території України.

1975: Відкриття Харківського метрополітену

Для жителів Харкова 23 серпня 1975 року стало знаменною датою — в місті запрацював метрополітен. Відкриття першої лінії з вісьмома станціями значно полегшило транспортне сполучення та пришвидшило темп життя мегаполіса. Харківський метрополітен став шостим за рахунком у СРСР.

1989: Акція “Балтійський шлях”

У 50-ту річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа, 23 серпня 1989 року, народи Литви, Латвії та Естонії організували грандіозну мирну акцію протесту. Близько двох мільйонів людей утворили живий ланцюг, що простягнувся майже на 600 кілометрів і з’єднав столиці трьох балтійських держав. Ця подія, відома як “Балтійський шлях”, привернула увагу світової спільноти до окупації цих країн Радянським Союзом і стала потужним символом їхнього прагнення до свободи та відновлення незалежності. Завдяки широкому розголосу в ЗМІ акція набула міжнародного значення.

1990: Започаткування Дня Державного Прапора України

На міжнародній музично-екологічній акції “САМ” (“Врятуємо Азовське море!”), що стартувала 23 серпня 1990 року на стадіоні “Торпедо” у Бердянську, відбулася подія історичного значення. Учасники форуму підняли синьо-жовтий прапор. Згодом ця дата була обрана для святкування Дня Державного Прапора України. Це сталося 24 січня 2004 року, коли Президент Леонід Кучма підписав відповідний Указ, а з 2009 року дата святкування була змінена на 23 серпня. Це рішення відображало прагнення до вшанування національних символів та зміцнення української державності.

1994: Спроба визнання “російського” статусу Севастополя

23 серпня 1994 року відбулася позачергова сесія Севастопольської міської ради, на якій було ухвалено незаконне рішення про визнання “російського правового статусу” міста. Цей акт, що суперечив Конституції України та міжнародному праву, був відразу ж скасований Верховною Радою України. Він став одним з перших проявів сепаратистських настроїв у Криму, які згодом, у 2014 році, призвели до анексії півострова Росією.

1998: Заснування звання “Герой України”

23 серпня 1998 року Президент України Леонід Кучма офіційно заснував найвищу державну нагороду — звання “Герой України”. Це почесне звання присуджується громадянам за видатні заслуги перед Україною у сфері оборони, економіки, культури та інших галузях. Воно символізує глибоку повагу до людей, які присвятили своє життя служінню Батьківщині та зробили значний внесок у її розвиток.

Додаткова інформація:

Окрім перелічених подій, 23 серпня у світі щорічно відзначається Міжнародний день пам’яті жертв рабства та його скасування (International Day for the Remembrance of the Slave Trade and its Abolition), заснований ЮНЕСКО. Ця дата присвячена повстанню рабів на Сан-Домінго (нині Гаїті) у 1791 році, що стало початком процесу скасування работоргівлі та рабства у всьому світі.

Міжнародні та державні свята: боротьба за свободу

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора України. Це свято, яке має свою історію, повну символізму та боротьби. Вперше синьо-жовтий стяг офіційно підняли 23 серпня 1990 року в Бердянську на акції “Врятуємо Азовське море!”.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року наш прапор став офіційним державним символом. А 23 серпня 2004 року указом президента День Державного Прапора став офіційним святом. Синій колір символізує наше мирне, безхмарне небо, духовність та чистоту помислів. Жовтий — родючість українських полів, добробут і достаток. Разом вони уособлюють гармонію між народом і землею, а також нашу незламну жагу до свободи і миру.

Також, 23 серпня — це Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації. Ця дата не випадкова: 23 серпня 1791 року на острові Гаїті розпочалося найбільше повстання рабів, яке стало початком кінця французької колоніальної системи рабовласництва. Це свято — нагадування про жахливу ціну трансатлантичної работоргівлі та про те, що боротьба проти сучасного рабства триває.

Окрім того, 23 серпня відзначається День пам’яті жертв сталінізму і нацизму. Ця дата символічна, оскільки саме 23 серпня 1939 року було підписано пакт Молотова-Ріббентропа, що включав таємний протокол про розподіл Європи між СРСР та нацистською Німеччиною на зони впливу. Ця угода стала каталізатором масштабних репресій, окупацій та воєнних злочинів. День пам’яті покликаний вшанувати тих, хто постраждав від політичних репресій, депортацій, голодоморів і нацистських переслідувань, а також підкреслити загрозу, яку несуть тоталітарні режими.

Також 23 серпня – Міжнародний день сліпих собак. Цей день започаткувала в 2017 році Сара Горн з канадського міста Брамптон, власниця сліпої джек-рассел-тер’єрки Шеммі. Дата обрана на честь дев’ятої річниці першої операції з імплантації рогівки у її собаки.