У цій статті ви дізнаєтеся:

• Чому саме 25 лютого пропонують визнати Днем української жінки.
• Хто став ініціатором гучного законопроєкту у Верховній Раді.
• Які аргументи наводять противники радянського спадку 8 Березня.
• Чому громадськість розділилася в думках щодо нової дати.

Питання святкування 8 Березня вже не перший рік розколює українське суспільство на два табори: одні вважають його пережитком минулого, інші — невід’ємною міжнародною традицією. Ми вирішили зануритися в суть дискусії навколо альтернативної дати, яку охрестили Днем української жінки, та зрозуміти, чи готова країна до таких радикальних змін у календарі.

Історія цього питання офіційно розпочалася у 2023 році, коли до Верховної Ради подали законопроєкт про встановлення нового свята саме 25 лютого. Авторкою ідеї виступила народна депутатка Оксана Савчук. Вибір дати був глибоко символічним, адже саме в цей день народилася Лариса Петрівна Косач, відома всьому світові як Леся Українка. На думку ініціаторки, постать такої сильної, інтелектуальної та незламної жінки якнайкраще уособлює дух українського жіноцтва.

Головним аргументом авторів документа стала необхідність остаточного розриву з радянськими наративами. Вони наголошують, що 8 Березня в тому вигляді, до якого ми звикли, було нав’язане окупаційним комуністичним режимом. Це свято тісно переплетене з подіями Лютневої революції 1917 року в Росії та використовувалося радянською пропагандою для формування певного образу «радянської жінки». Окрім ідеологічного аспекту, депутати вказували й на економічний чинник: додатковий вихідний посеред тижня негативно впливає на економіку, а практика відзначати цей день на державному рівні залишилася переважно в пострадянських країнах.

Частина українців миттєво відгукнулася на цю пропозицію. У соціальних мережах почали активно поширювати тематичні листівки та картинки з портретами Лесі Українки, вітаючи одна одну саме 25 лютого. Це стало своєрідним маніфестом самоідентифікації та бажання мати власне, автентичне свято.

Проте хвиля критики була не менш потужною. Опоненти ідеї зауважують, що 8 Березня має американське коріння і було засноване Кларою Цеткін як день боротьби за рівні права, а не просто як «день весни та краси». З 1997 року воно офіційно визнане ООН як Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, тож відмова від нього може виглядати як вихід із глобального контексту захисту жіночих прав.

Ще один вагомий контраргумент стосується емоційного фону обраної дати. 25 лютого — це наступний день після роковин початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Для багатьох це час глибокої скорботи та пам’яті про трагічні події 2022 року, що робить святковий настрій у цей період недоречним. Поки що дискусії тривають, а суспільство шукає баланс між повагою до світових традицій та відродженням власної історичної пам’яті.

Порада від MODISTA:

• Вивчайте біографії видатних українок, щоб мати власні орієнтири не лише у свята.
• Пам’ятайте, що суть будь-якого жіночого дня — це передусім підтримка та солідарність, незалежно від дати в календарі.

Чи вважаєте ви, що нам справді потрібно переносити свято на 25 лютого? Поділіться цією статтею з подругами, щоб дізнатися їхню думку!

ℹ️ ДОВІДКА

Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в державі, який розглядає та ухвалює закони, що визначають державні свята та пам’ятні дати. Саме тут вирішується доля офіційного календаря та статус 8 Березня в майбутньому. 🌐

День української жінки 25 лютого: