День вишиванки 2024: одягни свою гордість, розкажи свою історію – вітання та листівки українською мовою

Вишиванка – це не просто одяг, це символ нашої ідентичності, наша гордість та оберіг. Щороку, у третій четвер травня, ми відзначаємо День вишиванки, свято, яке об’єднує українців по всьому світу. Це день, коли ми одягаємо вишиванки, щоб висловити свою любов до рідної землі та її багатовікової культури.

У 2024 році День вишиванки припадає на 16 травня. Це чудова нагода дізнатися більше про історію цього свята, його традиції та значення. А також привітати своїх рідних та близьких зі святом, поділитися з ними радістю та гордістю за нашу країну.

Історія свята: від студентської ініціативи до всенародного визнання

Історія Дня вишиванки розпочалася у 2006 році з ініціативи студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Вона запропонувала своїм одногрупникам обрати один день, коли всі прийдуть на пари у вишиванках. Ідея швидко знайшла відгук серед студентів та викладачів, а згодом поширилася на всю Україну та за її межі.

З кожним роком День вишиванки набуває все більшої популярності. Його відзначають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, де проживають українці. У цей день проводяться різноманітні культурні заходи: виставки, концерти, майстер-класи з вишивки, флешмоби та багато іншого.

Привітання з Днем вишиванки: вірші та проза

Щоб привітати своїх близьких зі святом, ви можете використати красиві вірші або теплі слова прози.

***

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!

***

Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець! І горджуся цим!

***

У День вишиванки хочу побажати миру і злагоди в ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам’ятайте, що ми – Українці й зможемо все!

***

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе…
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.

***

Вітаємо з щирим і красивим святом – Днем Вишиванки! Нумо згадаймо про нашу милу Україну, своїх прадідів і традиції. Історія Батьківщини – це наше майбутнє. Будемо любити його і захищати!

***

Одягну я зранку білу вишиванку,
Заплету у косу я червоний мак,
Вмиюся росою з зілля на світанку
І піду між люди так.
Хай усі навколо день новий стрічають,
Хай співають гучно радісних пісень,
Бо сьогодні свято (українці знають!)
Й весело святкують вишиванки День!

***

Вітаю з Днем Вишиванки! Бажаю щастя і міцного здоров’я! Нехай рідна земля вас захищає, охороняє від усіх бід і неприємностей, а головне – надає сил, натхнення на нові досягнення. Бажаю вам завжди залишатися сильними, міцними і чудовими!

***

Сорочку мати сину вишивала,
І душу й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.
Із Днем Вишиванки!

Вишиванка

Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягаємо її знову.
(Автор невідомий)

***

Вишиваночка

Щоб вишиваночку вдягати,
Вагомий привід нам не треба мати.
Її ми хочемо носити кожен день,
Співать народних в ній пісень!
(Автор невідомий)

***

Вишиване платтячко

Плаття-вишиванку
Одягаю радо,
Буду в ній сьогодні
з друзями гуляти.
Мені личить унікальний
Одяг наш національний!
(Автор невідомий)

***

Одягаю вишиванку

Синьо-жовта стрічка
В мене у волоссі.
Я хоч ще маленька
Та заплітаю коси.
Одягаю вишиванку
Та іду в садочок зранку.
(Автор невідомий)

***

У садку попросили

У садку нас попросили всіх до свята
Вишиванку з дому взяти.
Зранку ми її попрасували,
акуратно із собою взяли.
Одягнули у садку й закружляли у танку!
(Автор невідомий)

***

На свята уся сім′я

На свята уся сім′я
Мама, тато й навіть я,
Вишиванки одягаєм
В центрі міста ми гуляєм.
Хай всі знають, що родина
Любить неньку-Україну!
(Автор невідомий)

***

Я вишию сорочку

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я – українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса…
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я – українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря…
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.
(Надія Красоткіна)

***

Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час…
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
(Надія Красоткіна)

***

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
(Надія Красоткіна)

***

Вишивала мама

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
– На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
(Вадим Крищенко)

***

Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!
Всі різні, двох однакових нема,
Як і людей знайти подібних марно,
Однакових нема, усе дарма.
Робота кожна індивідуальна,
Узор чи колір треба замінить.
Для сина він тепер уже сакральний,
Це оберіг, що завжди захистить.
Вкладає мати душу в вишиванку
І вся любов у хрестиках живе.
Буває, що й не ляже до світанку,
А за вікном он Місяць вже пливе
І заглядає в хату, заглядає…
Свій промінець, мов ниточку, дає.
А мати і часу не помічає,
Все вишиває й думає своє…
(Надія Красоткіна)

***

Вишиванка

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка ,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ , простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно – чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.
(Леся Вознюк)

***

Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І чистий ранок в ніжному серпанку,
І те, як добре з мамою було.
(Надія Красоткіна)

***

Я вишивку свою вплела

Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
Душею я до полотна пристану
Та настелю на ньому краєвид.
Я іншою ніколи вже не стану
Під впливом промайнулих літ.
(Ольга Вишневська)

***

Сорочка-оберіг

Вишивала мама синіми ниткам, –
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, –
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, –
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.
(Леся Вознюк)

***

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво…
(Надія Красоткіна)

***

У вишневому садочку

Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:
“Ой летіли дикі гуси…” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.
(Наталія Любиченко)

***

В нашім домі

Всі хвилини вільні
в нашім домі — спільні.
Батько щось ладнає,
мати вишиває…
І мене вчить мати
також вишивати.
Спершу все для Галі —
для моєї лялі,
потім по стібочку
братові сорочку…
Вишивать навчуся,
як уміє ненька,
вишию з любов’ю
рушничок чудовий
на портрет Шевченка.
(Марія Хоросницька)

***

Вишиванка

Рано-вранці, на світанку,
Вишиваю вишиванку.
У зеленім житі
Буду ворожити.
Попрошу у неба
Солов’їний щебет.
Попрошу у квітки
Чарівної нитки.
Тоненької, шовкової,
Нитки кольорової.
Полотном біленьким
Вишию рівненько
Голосну сопілочку
І вишневу гілочку,
Пташечку, калину,
Маму і дитину.
Вийся-вийся, голочко,
Вишиваю долечку.
Візерунок рясно –
Буде доля красна.
(Яна Яковенко)

***

Вишиванка

Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка
Подарунок для Іваночка.
(Варвара Гринько)

***

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
Надія Красоткіна

***

Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
Наталія Май

***

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ, простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно – чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.
Леся Вознюк

***

Учись, дитино, гарно вишивати —
Це творчість і поезія душі.
У вишивці закладено багато…
Від неї відцуратись не спіши.
У ній краса, билина, дума й казка,
В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,
Любов, турбота, ніжність мами, ласка,
Чарівність й диво сонячних заграв.
Учись, дитино, гарно вишивати,
У вишиваночку вдягнеш колись дитя
І будеш колискової співати.
Усе повториться, таке воно — життя.
Надія Красоткіна

***

Мене матуся вчила вишивати
Узори й квіточки на полотні.
Традиції навчала пам’ятати
Й пісні народні — світлі і ясні.
І рідну мову ніжну, солов’їну,
І жарти, й думи, чарівні казки.
Любити вчила рідну Україну,
Її ліси, поля, красу, стежки.
Любов до всього дітям закладала,
В красу довкілля змалечку вела.
Й мені рушник на щастя вишивала,
Й на добру долю у житті дала.
Подарувала ще сорочку-вишиванку,
Щоб оберегом стала на путі.
І це зі мною буде до останку,
Це найдорожче у моїм житті.
Надія Красоткіна

***

Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:
“Ой летіли дикі гуси…” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.
Наталія Любиченко

***

День вишиванки допомагає зберегти українські народні традиції через етнічний вишитий одяг, краса якого просто заворожує. Звернути увагу на глибокий сенс і щоб нагадати не забути вдягнути вишиванку покликані оригінальні привітання у віршах з Днем вишиванки, які ви можете надіслати близьким у соцмережах.

***
Нехай наші вишиванки приносять радість та щастя,
Нехай вони завжди захищають від усяких негараздів.
І щоб наші традиції були завжди на висоті,
Ми будемо традиції з гордістю берегти!

***

Над Україною всміхнулось сонце красне,
Зігріло землю променем своїм.
А я вдягнула зранку вишиванку.
Я — українка і пишаюсь цим!

***
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
В ній душі наснага, материнська ласка,
Це митецький витвір! З твоїм Днем, краса і казка!

***
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати та вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи та пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

***

Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.

***
Сорочку мати сину вишивала
І душу, й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки,
Де кожен хрестик — то життєві миті…
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.

***
Вишиванка, вишиванка,
одягну її я зранку,
гарно причешуся,
радісно всміхнуся.
Бо сьогодні свято
будемо святкувати
і пісень співати.
На весь світ казати,
бо у нашої Вишиваночки
сьогодні святечко.

***
Сьогодні хочу привітати всіх українців. Зі святом одного з найголовніших символів нашої національної самобутності — Вишиванкою. Вишиванка — одяг вільних людей.

***
Вітаю вас із сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам’ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам’ять дуже важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти і передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей прекрасний день!

***
Нехай вишита сорочка охороняє тебе щодня і благословляє на щасливе життя! З Днем вишиванки, друже!

***
Вітаємо з Днем вишиванки! Згадаймо про наших прадідів і традиції. Історія Батьківщини – це наше майбутнє. Будемо любити її та захищати!

***
Українська вишиванка — один із головних символів нашого народу. У ній розповідаються історії, пишуться долі. Давайте ж привітаємо всіх із цим днем і нагадаємо світові про красу української культури!

***
Вітаю з Днем вишиванки! Чудового настрою та яскравих вражень! Нехай це народне свято стає дедалі популярнішим з року в рік, а життя — прекраснішим і яскравішим!

***

Вітаю з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури — з Днем вишиванки. Вона символізує зв’язок поколінь, пробуджує високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Бажаю зміцнення української ідентичності заради процвітання нашої країни.

Картинки та картинки з Днем вишиванки

Ви також можете привітати своїх друзів та рідних, надіславши їм красиві картинки та листівки з Днем вишиванки.

Фото – ТСН, РадіоТрек, GarryKillian, MODISTA, Pinterest, На хвилі краси, Сховище настрою