У чому ховати покійника: священник здивував простою відповіддю, що ламає традиції

Коли людина йде з життя, на плечі родини лягає неймовірний тягар: не тільки емоційний, а й організаційний. Одне з найболючіших запитань — як провести її в останню путь гідно, і що для цього потрібно. І нерідко ми стикаємося з традиціями, що здаються обов’язковими, але насправді такими не є, повідомляє MODISTA.

Одним із таких неписаних правил є переконання, що похоронний одяг має бути виключно новим. Це створює додаткові клопоти й витрати у й без того складний час. Але чи дійсно це обов’язкова вимога?

Чи є якісь церковні правила щодо одягу для поховання?

Питання про поховальний одяг ми адресували священнику ПЦУ Олексію Філюку. Я була приємно здивована його відвертою і, на перший погляд, неочікуваною відповіддю, яка руйнує стереотипи.

“Жодних приписів немає. Навіть якщо померлий буде в спортивному костюмі, — пояснив він. — У церкві чи в морзі не існує жодної комісії, яка б перевіряла, у що одягнений покійник. Ви можете одягнути його в те, що вважаєте за потрібне. Головне, щоб речі були чистими”.

Отець Олексій пригадав випадок зі свого життя, коли йому довелося допомогти сусідові. “Коли мій сусід помер, я дав йому свою сорочку, краватку і піджак, бо потрібно було в чомусь його поховати. Трапляються різні ситуації. Тут важливо не те, у що ви одягнете людину, а те, як вона прожила своє життя з Богом”.

Нові речі чи улюблений одяг: що обрати?

Священник наголосив, що не варто витрачати гроші на новий одяг, якщо в цьому немає потреби. Він вважає, що це другорядне питання, яке не має жодного стосунку до гідності прощання.

“Поховаєте в костюмі — буде в костюмі. Поховаєте жінку в сукні — буде в сукні. З хусткою чи без, у новому чи в старому — немає значення. Головне, щоб усе було чистеньке, щоб вигляд був охайним. Купувати новий одяг і витрачатися зовсім не обов’язково”, — додав священник.

Отець Філюк також порадив врахувати бажання померлого, якщо вони були висловлені за життя. Якщо людина, наприклад, дуже любила свою вишиванку, цілком доречно провести її в останню путь саме в ній.

Таким чином, головний посил священника зводиться до того, що на першому місці — чисті, охайні речі, а не їхня новизна. Витрати на новий одяг не є обов’язковими, а набагато важливішим є те, як ми пам’ятаємо людину і яким було її життя.