Христина Соловій і Маша Єфросиніна посварилися під час інтерв’ю через російську мову

Співачка Христина Соловій відома своєю відвертою думкою, навіть якщо це може викликати скандал. Останнім часом вона опинилася в центрі уваги після інтерв’ю на YouTube-шоу Маші Єфосиніної “Екзамен”, де відбулася дискусія, яку в соцмережах назвали “зарубою”.

Розмовляючи про українську мову та “мистецтво поза політикою”, Христина нагадала про скандал з Олею Поляковою та їхніми “Дорослими дівчатами”, який стався через ведення російською. Маша Єфосиніна не могла утриматися від відповіді на це звинувачення і зазначила, що слова Соловій є досить критичними.

Єфосиніна пояснила, що протягом 30 років, коли вона формувала свою культурну ідентичність в Україні, попит на контент був зовсім інший, ніж зараз. Вона зауважила, що Христина не була популярною понад 10 років, тому що не використовувала російську мову. Ведуча навіть назвала співачку аутсайдеркою.

Христина відразу відхилила цю інтерпретацію Єфосиніної і запевнила, що її позиція була іншою. Маша намагалася згадати приклади, коли українські артисти ставали популярними в Росії, зокрема гурт “Океан Ельзи” зі Святославом Вакарчуком. Проте Христина відмовилася від цих прикладів, зазначивши, що її колишній продюсер Вакарчук ніколи не співав російською.

Цей епізод інтерв’ю викликав активні обговорення в мережі. Соцмережі були заповнені гарячими дискусіями про мовне питання. Українці навіть виявили архівні пости Христини, які репостали публікації з російських пабліків у 2013 році. Деякі користувачі критикували Машу за її коментарі про артистів, які колись виступали на запит російської аудиторії.

Зрештою, обидві сторони залишилися при своїй думці. Маша не змогла переконати Христину, і вона підкреслила, що такі обвинувачення лише сприяють ворожнечі та розбрату в суспільстві.

Розмова між Єфросиніною та Соловій:

“Мистецтво не може бути поза політикою, тому що митець потрібен своїй країні тоді, коли його голос зливається з криком нації”, – сказала Христина.

“Все змінюється, погодься. Я коли чую такі відповіді, завжди думаю, що людям треба час визнавати в собі зміни”, – відповіла їй Маша.

Після цієї репліки Соловій та Єфросиніна почали активно дискутувати. Артистка зауважила:

– По-моєму, ми дуже толерантні з нашими людьми. Особливо з тими, хто помилився. Навіть з тобою.

– Толерантні? Зі мною?

– Так. Ну, як на тебе наїхала Емма Антонюк за українську мову. Зараз ти щебечиш зі мною українською і ми про це не говоримо. Це – само собою зрозуміло.

– Ти вважаєш, що я через Емму почала розмовляти?

– Ні, не вважаю, що через неї. Я вірю, що ти щиро і твій перехід щирий.

– Так. Але ти сказала, що ми дуже толерантні з тими, хто помиляється.

– Ми даємо шанс своїм людям стати на сторону українства і відчути себе українцем. Не має значення, який у тебе паспорт.

– Ти вважаєш, ми робимо це толерантно?

– Дивись, ми даємо час. І робимо це толерантно. Те, що ми кенселимо всіх, це ху*ово.

– Ну так, а де толерантність? Час – це просто життя людини, з її процесами, болями розпадами. І якби було толерантно, то, можливо, не було культури кенселінгу в такій агресивній формі.

– Всі мають відповідати за те, що вони будували мости культурні між Україною і Росією. За те, що вони намагалися всидіти на двох стільцях. І за те, що вони розмивали кордони. У них на руках, душі, серці завжди буде кров. Я так вважаю. Хочеш мені заперечити? Я готова тебе вислухати.

– Це розмова дуже важка, тому що ти говориш про формування… оціночно, про цілий період, епоху формування країни, в середині якої запит на все, що називається мистецтвом, культурою, телебаченням, взагалі все, що вставляється в конструкцію шоубізнесу, вся ця конструкція будувалася на запиті аудиторії. Аудиторія цього просила.

– Чому вона цього просила?

– Чому, це питання всього іншого. Я відповідаю на твоє звинувачення, що на руках цих людей кров, бо вони вибудували цей шлях. Артист завжди відповідає запиту. Артист здебільшого працює на свою аудиторію. Вона цього просить. Я застала період, коли дуже багато українських артистів першої ланки намагалися співати українською, але ніхто не приходив на їхні концерти… Чому я, власне, витратила половину інтерв’ю на твій шлях 10-річний. Ти сказала: “Я не буду цього робити, а до Кароль з Пономарьовим не піду, бо там російська”. І ти відразу стала аутсайдеркою на 10 років.

– Ти так вважаєш? Що я була аутсайдеркою?

– Аутсайдеркою шоубізнесу. В класичному його розумінні.

– Я це так не відчуваю. Я відчуваю, що це був повільний і якісний ріст.

– Так це і найцікавіше. Це найцікавіше. Той же “Океан Ельзи” став популярним після того, як стадіони у Росії збирав.

– Я це чула тисячі разів.

– Ти ж не можеш сказати, що на руках людини, яка в тому числі і тобі допомогла (мова про Святослава Вакарчука – ред.), кров українців?

– “Океан Ельзи” ніколи не співали російською.

– Ти зараз можеш дати мені ляпаса. Я була на їхніх концертах, російською вони не співали. Але скільки стадіонів вони зібрали у “Санкт-Петербургє”, “Москвє”?

– Я це пам’ятаю. Це було тоді, коли Росія не нападала на Україну.

– Ти зараз спекулюєш моїми словами і маневруєш своїми реченнями. Ти сказала, що ми всі, хто зараз є в перехідному періоді, маємо кров українців на руках. Я тобі це не дам так просто… Це доволі серйозне звинувачення.

– Ніхто не хоче мати кров на руках.

– Бо це – не так. Бо це називається формування молодої, незалежної країни. І зараз, те, що відбувається з нашою країною, це нам всім дуже великий показник того, який надалі вибір ми зробимо. Але коли ми відчепилися від цієї огидної радянської ху*ні, в якій зростали мої дідусь, бабуся, Крим весь…

– Тобто, ти вважаєш, що повинна була статись війна, для того, щоб ми відщепились?

– Я вважаю, що не можна говорити чорним та білим.

– Я тобі задала пряме питання. Ти вважаєш, що повинна була статися війна, Росія мала напасти на Україну, щоб ти захотіла відщепитися від цього?

– Ні, я хотіла. Я завжди вважала себе українкою.

– А чому вони всі не хотіли відщепитись? Чому ти не хотіла говорити українською?

– Я говорила українською. Останні 5 років. І вела всі шоу українською. Нехай мені хоч хтось покаже російською. Це – раз. Друге – я не хочу, щоб категорія, що ми всі мали пройти через війну, звучала як догма абсолютна, поверхнева. Бо ти сама сьогодні казала про толерантність і перехід. Я абсолютно впевнена, що якби не було війни, вже через 5-10 років абсолютно вся Україна говорила б українською.

До того йшло, показники трансформації були, закони приймалися, молодь вся говорила українською, мої діти блискавично говорили українською. Ні, це було б. Але довше. А зараз це відбувається великою кров’ю, публічними срачами. Якщо всі виживуть, публічні люди і не згорять, і не зненавидять, і пройдуть через такі серйозні звинувачення про кров на руках, то ми можемо стати нелюдами, Христино. Дуже схожими на тих, проти кого ми б’ємось.

У це момент Соловій демонстративно поаплодувала ведучій і сказала:

– Дивись, я тобі дуже вдячна за твою реакцію. Можливо, моя реакція була занадто колючою.

– А що ці хлопки означали?

– Що це була прекрасна промова. Я тебе почула. Це не іронія.

– Виглядало як іронія. Але про толерантність з твоїх вуст виглядає лицемірно. Бо ти не маєш толерантності до цього. Мені шкода.

– Я тобі скажу, чому я так думаю, чому моя позиція така.

– Така позиція і приводить до ворожості в країні.

– Ой, ні давай не будемо зараз говорити, хто де виріс… Мене з дитинства вчили ненавидіти русню. Толерантність – це широке поняття. Воно може бути різне.

– Толерантність – це толерантність. Це – розуміння людей, їх поведінки.

– Повір мені, я розумію. Дивись, я хіба тебе засуджую? Чи тих людей, які говорять українською?

На цій фразі відео обривається заставкою і ведуча переходить до іншої теми.

До речі, цікаво, що на зауваження Єфросиніної щодо ведення телепрограм “суто українською” за останні 5 років, користувачі мережі пригадали їй телешоу “Сюрприз-сюрприз”. Воно щоправда виходило у 2017-му. І 5-річний “термін” обмежується роком повномасштабного вторгнення.

Дивіться повне інтерв’ю Маші Єфросиніної та Христини Соловій 👇