“Мій дім це ти”: історія про любов від Golubenko, яка зігріває серце

Сьогодні, 17 січня, Golubenko презентує композицію “Мій дім це ти” – про справжню, щиру любов, яка стає центром усього, повідомляє MODISTA.

«Мій дім це ти» – це про тугу за тим, хто стає сенсом життя. Герой губиться у своїх пошуках, блукає серед сотень доріг, але серце завжди веде його назад – до неї, до тієї, хто стала його домом. Ця пісня про порожнечу, яка залишається, коли поруч немає коханої людини. Ти можеш бути у найзатишнішому місці, але без її тепла воно нічого не означає. Бо дім – це не стіни, а людина, до якої хочеться повертатися, незважаючи ні на що.

Цей трек нагадує кожному, як важливо цінувати тих, хто стає твоїм орієнтиром, хто робить тебе справжнім і допомагає знаходити свій шлях.

“Ця історія про те, що дім – це не просто місце, а людина, яка дає відчуття спокою та тепла. Коли її немає поруч, світ стає холодним, ніби безкінечна зима. І головне – людина потребує людину, бо саме любов і близькість гріють нас і наповнюють життя сенсом”, – коментує Golubenko.

Текст пісні

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

я можу забути від своїх мереж паролі
я можу забути все що завдавало болю
та я не забуду твій улюблений колір
першу зустріч, поцілунки на балконі

закрию очі, і навколо без тебе зима (зима) ще більш холодніша
замерзаю коли тебе немає (немає)
закрию очі, мимоволі тебе уявляю (уявляю)
людина потребує людину тому відсутність тепла твого мене вбиває

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

сотні доріг куди ведуть я не знаю
та на твій поріг я знову вертаюсь
і коли тебе із пам’яті дістану
першим снігом наші почуття розтануть

моя правда в тому
що я не почуваюся як вдома навіть вдома
бо мій дім – це ти
ти – мій орієнтир
тому лише на тебе вказують мої зірки

моя правда в тому
що я не почуваюся як вдома навіть вдома
бо мій дім – це ти
ти – мій орієнтир
тому лише на тебе вказують мої зірки