Він називав себе “найбільшою зіркою України” та ховався від “чеченців”: як Олег Винник живе за кордоном

Співак Олег Винник, який зник із радарів українського шоу-бізнесу після 24 лютого 2022 року, опинився в епіцентрі нового скандалу. Чому артист пересувається з охороною та що він думає про свою популярність?

Останні три роки ім’я Олега Винника не сходить зі сторінок медіа, хоча сам співак, здається, намагається триматися в тіні. Після початку повномасштабного вторгнення артист виїхав до Німеччини, мотивуючи це, як стверджують джерела, відсутністю житла в Україні. Однак ця історія — лише верхівка айсберга, адже навколо його персони постійно виникають нові, іноді просто неймовірні чутки.

Український естрадний продюсер Сергій Перман, якого я вважаю досить компетентним у цій сфері, нещодавно дав інтерв’ю Дмитрові Гордону, де пролив світло на деякі деталі із життя Винника за кордоном. І те, що він розповів, змушує задуматися.

Примарні переслідування та манія величі

Коли Гордон запитав Пермана про те, чи правдиві чутки, що Винника вивезли за кордон у багажнику автомобіля, продюсер відповів, що сам таке чує вперше. Проте він поділився іншою, не менш цікавою інформацією.

За словами Пермана, в перші пів року після початку великої війни його друзі зустрічалися з Олегом Винником у Німеччині. І те, що вони побачили, здивувало. Співак пересувався в супроводі великої кількості охоронців, і, як стверджують його співрозмовники, поводився, м’яко кажучи, дивно.

Олег Винник говорив, що він «найбільша зірка України», і що на нього «полюють чеченці». Він заявляв, що його переслідує «вся путінська машина», оскільки він нібито викликає величезний інтерес і занепокоєння у Кремля.

Звісно, Сергій Перман наголосив, що не може гарантувати правдивість цих слів, оскільки знає про це лише з розповідей своїх близьких людей. Проте, як на мене, навіть ці свідчення дають змогу зрозуміти, що Винник, можливо, занадто занурився у світ власної важливості.

Що означає ця заява?

Те, що Олег Винник бачить себе мішенню для чеченських спецслужб та російської пропаганди, може свідчити про кілька речей. По-перше, про його відчуття власної значущості, яка, на його думку, не згасає навіть на відстані. По-друге, це може бути своєрідний психологічний захист від критики, що посилювалася в Україні через його відсутність.

Замість того, щоб пояснити своє перебування в Німеччині, він, схоже, вибрав роль жертви, на яку полюють сильні світу цього. Це не тільки відводить від нього зайві запитання, а й підживлює його ж власну легенду «великої зірки».

Історія Олега Винника — це справжня мильна опера з елементами драми та трилеру. Ми бачимо, як колись найпопулярніший артист, який збирав стадіони, тепер живе в ореолі таємниць, чуток і, як стверджує Перман, манії переслідування.

Чи справді на нього полюють? Навряд чи. Чи справді він найбільша зірка України? На це запитання кожен дасть свою відповідь. Але одне зрозуміло точно: історія Винника, який перетворився з кумира мільйонів на об’єкт пліток, ще не завершена.