Охтирчанка: «Коли мені було 2 рочки, я була ведучою телепрограми для малят «Сонечко» на охтирському телеканалі «Пульсар»

Автор – виконавець Охтирчанка розповіла про своє дитинство, про рідне місто Охтирка, про складний період в особистому житті та вплив війни на творчість.

– Що було першим у твоєму житті — співи чи вірші?

– Співи були найпершим моїм хобі змалечку. Я співала скрізь і усюди. З раннього дитинства, я вже була зіркою на місцевому телебаченні. Разом з мамою, коли мені було 2 рочки, я була ведучою телепрограми для малят «Сонечко» на охтирському телеканалі «Пульсар». Потім у школі, у вищому навчальному закладі я завжди приймала участь у всіх концертах і мистецьких заходах.

– Пам’ятаєш, коли написала свій перший вірш?

– Так, я чудово пам’ятаю цей момент. Мій перший вірш був про Тараса Шевченка. У мене в гімназії проводився поетичний конкурс присвячений Шевченківським дням. Тоді вперше вирішила написати вірша …  Я перемогла в цьому конкурсі.

– Коли ти зрозуміла, що хочеш бути співачкою?

– Ще в школі. Я завжди про це мріяла. Але мої батьки завжди переконували мене, що музика в моєму житті – це хобі,  а професія повинна бути серйозною. Тому мої дві вищі освіти аж ніяк не пов’язані з музикою. Але після повномасштабного вторгнення я вирішила, що тепер сама створюю для себе правила, а точніше – руйную нав’язані мені раніше правила іншими. Після усвідомлення своїх власних потреб у творчому розвитку, порозумінь із моїм внутрішнім «я», пісні почали з’являтись одна за одною, а натхнення приходити звідусіль.

– Хто навчав тебе співати?

– Моя вчителька музики в школі Сосєдко Алла Василівна. Їй я багато чим завдячую. Вона справжній фанат своєї справи і професіонал, педагог з великої літери. Вона кожного дня займалася зі мною в позаурочний час індивідуально, дозволяла експериментувати з репертуаром. Так, у дитинстві я виконувала, наприклад, пісню «Show must go on», що виглядало дивакувато тоді. Але зараз я розумію, що Алла Василівна нагородила мене найважливішими рисами, які я в неї перейняла – це свободою і незалежністю. Усвідомлення того, що найважливіше для співака – це формувати новий музичний стиль, який на початку творчої кар’єри може сприйматися як «не формат», але є унікальним і самобутнім.

– Хто ти сама для себе насамперед: поетка, співачка чи музикантка? У чому хочеш розвиватися найбільше?

– Зараз музика лікує мене і надихає, окриляє, надає сил. Тому сьогодні я найбільше відчуваю себе співачкою. Можливо через те, що приділяю більше уваги і докладаю зусиль саме створенню нових пісень і кліпів. Адже робота над однією піснею набагато триваліша ніж над віршем. Треба враховувати безліч деталей, створювати музику, записуватися у студії, шукати найкращий стиль для пісні – а це все час і енергія.

– Хто твої кумири? На чию творчість орієнтуєшся у своїй музиці?

– Закордонні олдскульні рок – гурти. Важко виокремити когось одного.

–  Як війна вплинула на твоє життя та творчість?

– Війна кардинально змінила моє життя. Можу точно сказати, що я стала сильнішою і мужньою. Дуже тяжко зберігати в собі жіночність у період дії воєнного стану. Також у мене трапилося потрясіння в особистому житті. Це дуже болюча тема для мене. Можу сказати лише одне, що ці процеси вплинули на мою творчість. Бо за останній рік я написала багато ліричних пісень, але не змогла їх видати через певні особисті причини. Усі події, які я переживаю останній рік, схожі на сюжет драматичного детективного роману. Це дійсно виснажило мене. І в цьому музика спонукає мене бути сильною і боротися за справедливість, і найдорожче, що в мене є – мою дитину.

– Ти родом із Охтирки — чи зараз часто відвідуєш рідне місто?

– На жаль, ні. Так як я працюю в Києві, займаюся самостійно вихованням сина. Зараз ще й виборюю своє право на материнство в цій країні, тому часу катастрофічно не вистачає. Проте там живуть мої батьки, друзі, з якими я підтримую теплі стосунки.

– З чого складається твоє життя окрім музики?

– У мене звичайне буденне життя, в якому я прагну знайти баланс між військовою службою, материнством та втіленням власних мрій. На жаль, зараз, як я вже зазначила, проходжу надзвичайно складний етап у своєму житті, відчуваю значення слів «корупція», «бездіяльність», «несправедливість». Але навіть у такі тяжкі дні з’являються нові пісні, наприклад, пісня «Не цінував», прем’єра якої запланована на осінь 2024 року.

– Які твої подальші творчі плани?          

– Писати і співати свої пісні щиро, по-справжньому, знайти свою аудиторію і свого слухача.

ІНФО ДОВІДКА

Валерія Охтирчанка –  автор-виконавець, поетеса, Заслужений діяч естрадного мистецтва України.  Перша авторська пісня була випущена в квітні 2022 року, а вже в травні того ж року виходить музичне відео «World, We need peace» завдяки якому Валерія Охтирчанка здобула популярність за кордоном і стала переможницею наступних музичних кінофестивалів:  «The Paris Play Film Festival» (2022 рік), «Butterfly International Film Festival» (2022 рік), «Onyko Film Awards» (2022 рік), «Cooper Awards» (2022 рік), «Dreamachine International Film Festival» (2023 рік), «Prague International Sound Music Video Awards» (2023 рік).

В серпні 2022 року відбулась прем’єра нового музичного відео на пісню «Червоний мак», а вже в 2023 році Охтирчанка стає переможницею на «Minich Music Video Awards» у Німеччині ( у номінації «Кращий драматичний музичний відео кліп 2023» – «Червоний мак» ). З 2023 року автор-виконавець Валерія Охтирчанка бере активну участь в благодійних концертах: «9-й Фестиваль військової авторської пісні», media event project «Mama special -2023» від благодійного фонду «Мрію жити» та багато інших. Валерія Охтирчанка є автором слів, музики усіх своїх пісень а також режисером своїх музичних відео. Як військовослужбовець, учасник АТО, написала багато віршів на патріотичну тему, деякі з яких стали уже піснями.