Як спілкуватися рідним із військовими, які повернулися з фронту: поради психолога

Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну обернулося страшною трагедією для мільйонів українців. Щодня ми стикаємося зі страхом, стражданнями, стресом, болем. Зокрема, дуже важко доводиться сім’ям, де члени сім’ї вирушили до зони бойових дій, аби захищати нашу країну та наближати перемогу.

Ми вирішили звернутися за коментарями до психолога Алли Рожкової , щоб дізнатися, як спілкуватися рідним із військовими, які перебувають у зоні бойових дій чи вже повернулися додому.

Як поводитися з військовими, які повернулися із зони бойових дій

За словами Алли Рожкової, перше, що потрібно зробити спочатку, — звернути увагу на те, в якому стані повернулася людина.

Якщо людина повернулася з серйозними відхиленнями, вона пережила серйозну втрату, вона психоемоційно не стабільна, має серйозні фізіологічні порушення — це одна справа. Тут важливо проконсультуватися зі спеціалістами, які продіагностують цю людину і дадуть індивідуальні, конкретні у цьому випадку рекомендації для того, щоб не завдати шкоди і не зробити ще гіршою, — каже психологіня.

Алла Рожкова підкреслює, що будь-який діагноз може встановити лише лікар і в жодному разі не слід займатися самодіагностикою . Але якщо людина травмована, то ви можете звернути увагу на її поведінку та за необхідності оперативно звернутися до лікаря. Зміни можуть бути на рівні поведінки, емоцій чи фізичні.

На рівні поведінки може бути надмірне вживання алкоголю, нездатність відпочивати, порушення сну та апетиту, метушливість, підозрілість, емоційні сплески, порушення мови, сексуальної функції, порушення спілкування, антигромадські дії. Може також виникнути збентеження, занепокоєння, почуття чогось поганого, депресивний стан, шок, страх, смуток, дратівливість, втрата емоційного контролю. Важливо розуміти, що з людиною відбуваються серйозні зміни, і тут терміново потрібна допомога фахівця. Якщо ви помічаєте за близькою людиною такі ознаки, то одразу звертайтеся до лікаря, – каже психологіня.

На рівні когнітивних порушень також можливо зміна реакції на події, нав’язливі образи. Це свідчить про травму, але у будь-якому випадку ставити діагноз повинен лікар.

За словами Алли Рожкової, також важливо розуміти, що така поведінка вашої близької людини – це не ваша вина , це не з вами щось не так. Пам’ятайте, що людина вас справді любить, але фізіологічно бувають дуже серйозні зміни, і це впливає на роботу головного мозку.

Тут важливо не лякатися при контакті з цією людиною, не боятися звертатися за консультацією до фахівців, щоб зрозуміти, що відбувається і виявляти терпіння. Не брати все на свій рахунок, – додала Рожкова.

Якщо діагностованої травми немає , людина особливо не змінилася чи зміни є, але вони не критичні, то з нею потрібно підтримувати такі відносини, які ви підтримували до цього. Важливо розуміти, що справді буде період адаптації, і ця адаптація буде абсолютно нормальною. Потрібно бути терплячими, виявляти увагу, повагу та дати можливість та час для того, щоб ця адаптація органічно відбулася.

За словами психологіні, є ще один важливий момент: якщо людина повернулася не на зовсім і потрібно ще повертатися до зони бойових дій, то дуже важливо не говорити про емоційні стани .

Тому що цій людині потрібно зберігати стан сфокусований, тому що це впливає на його боєздатність і на те, щоб вона могла зберегти собі життя. Тут не буде місця для емоцій.

Що не можна питати у військових і які теми краще не торкатися

За словами психологіні, важливо не обговорювати і не питати в подробицях, як людині було в зоні бойових дій, чи вбивав когось ваша близька людина, що там саме відбувалося. Такі теми краще не чіпати.

Буде добре, якщо вийде максимально органічно побудувати такий спосіб життя, яким був раніше, створити умови, які були комфортні. Виявляти турботу та дати можливість відчути людині себе максимально комфортно з близькими, – радить психологіня.

Також зверніть увагу на те, що краще не створювати різких звуків, а також не переглядати відео та фото, які можуть бути тригерами для військовослужбовця або військовослужбовця.

Это те фото/видео/фильмы, которые будут отображать картины, которые мог переживать человек. Во время активации болезненных воспоминаний, если они триггерные, болезненные, будет активизироваться определенная зона, а определенные зоны наоборот будут как бы выключаться. К примеру, зона Брока, человеку будет тяжело, практически невозможно словами выражать свои мысли, чувства, будет буквально потеря речи. Важно понимать, что действительно на уровне структуры происходят определенные нарушения и поэтому человек может измениться, может изменить свое поведение по отношению к вам, — добавляет психологиня.

Як розмовляти з військовим по телефону

Алла Рожкова зазначає, що не варто запитувати у вашої близької людини, яка знаходиться в зоні бойових дій, будь-якої конфіденційної інформації . У людини є певні обов’язки та заборони і вона не розповідатиме жодних подробиць.

Важливо також не розпитувати про емоції: “Як ти почуваєшся?”. Намагайтеся не виводити людину на емоції – це найважливіше. Можна говорити: ти для мене важливий, я тебе люблю, розповідати, що відбувається вдома, але найголовніший момент — не розпитувати на емоційному рівні, — каже Рожкова.

За її словами, не варто торкатися емоційно-чутливих тем, тому що людина в зоні бойових дій має бути сфокусована, адже від цього залежить її життя і життя побратимів. Важливо бути в контакті з рідною людиною, говорити йому про своє кохання, говорити про те, наскільки він для вас важливий і про те, що про нього пам’ятають і на нього чекають.